Меню сайту
Наше опитування
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Пошук
Архів записів
Друзі сайту
Головна » 2012 » Серпень » 21 » Мовний Вавілон
08:24 Мовний Вавілон |
 Цього тижня Україну охопила мовна лихоманка – кілька облрад скористались законом "Про засади державної мовної політики", нашвидкуруч ухваленим Радою перед канікулами, йдеться в сюжеті ТСН-Тижня.Російською вже оголосили регіональною облради Одещини, Запоріжжя, Донеччини, Луганщини, Дніпропетровщини, Харківщини і Херсонщини, та - міська рада Севастополя. Крим відклав проголошення російської регіональною до жовтня. А Тернопільська облрада навпаки вирішила закон про мови ігнорувати і закликала визнати його неконституційним. Тим часом, одеські болгари вже планують судитися за статус своєї мови, кримські татари - нарікають на ущемлення їхніх прав. На Херсонщині тюркомовні народності, які проживають в цих місцях, також готові претендувати на надання їхній мові статусу регіональної. Вітають ухвалення закону і українські румуни. "В Чернівецькій області існує багато сіл, де живе румуномовне населення, але існують тільки українські школи. Там діти не вивчають літературну румунську мову, навіть факультативно... В Чернівецькому університеті існує лише кафедра румунської мови... Хоча на побутовому рівні половина області говорить румунською", - каже секретар об'єднання "Румунська спільнота України" Ауріка Божеску. Кримські татари, вочевидь, вимагатимуть окремого статусу для своєї мови - навіть більше, ніж регіональної. "У татар, на відміну від решти українських етнічних меншин, немає своєї національної держави. Україна - наша держава. Тому статус регіональної мови для кримсько-татарської нас не влаштовує. Ми хочемо, щоб наша мова була державною", - пояснює кримський татарин Енвер Аметов. А от українські поляки не бачать практичного сенсу в законодавчих змінах. "Житомир, Вінниця - в цих регіонах найбільші польські громади в Україні. Мовним законом я шокований - це перший крок до розвалу держави. Є ж конституція - там чітко записано, що державна мова є українська. Я не уявляю, щоб українці у Польщі вимагали окремого статусу для своєї мови", - здивований голова Товариства польської культури Еміль Лєгович. Однак парад регіональних мов – зовсім не те, на що розраховували батьки нового закону. "46 мільйонів розуміють лише дві мови: українську та російську. Не болгарську мову, не угорську мову, не румунську , не єврейську, ідиш чи іврит, я не знаю, як там. Ці мови розуміє лише купка людей", - зазначив заступник голови фракції Партії регіонів Михайло Чечетов. Така позиція вже породила перший конфлікт. На Одещині в місті Ізмаїл місцеві депутати відмовилися надавати болгарській мові статус регіональної, хоча за російську проголосували. Це викликало різкий протест болгарської громади , яка там нараховує рівно 10%, як вимагає новий закон. Втім, представники центральної влади офіційно заговорили про необхідність змін до мовного закону - принаймні у збільшенні квоти національної меншини до 20, а то й 30% населення. |
|
|
| Всього коментарів: 0 | |