Турок Михайло Іванович

Народився 15.01.1951 року у м. Свалява.

Член партії УДАР, почесний член ГО «За майбутнє Свалявщини», Полковник Українського Козацтва, Почесний громадянин Свалявщини та кандидат у депутати до міської Ради.

Освіта - Вища юридична. Львівський Державний Університет ім. Франка.

У  1969-1971 рр. служба в лавах Радянської Армії.

Змалечку захоплюється читанням книг. У дитячому віці дуже полюбляв читати фантастичну літературу.. Одна з найулюбленіших книг дитинства «Голова профессора Доуєля» письменника Олександра Беляєва.

Михайло Іванович за свою молодість перечитав майже всю Свалявську районну бібліотеку, але найулюбленішим письменником залишився Тарас Григорович Шевченко і його славетний у всі часи  і народи «Кобзар». Саме цей письменник-поет запав у душу Михайлу Івановичу своєю правдивістю та щирістю, умінням передавати почуття та переживання.

У 1994-1998 роки Турок М.І. був перший обраний голова міської ради. Саме обраний голосуванням народу, а не призначений. За час своєї праці на посаді голови міської ради зробив багато доброї справи, допомагав як незахищеним верствам населення так і всім хто звертався за нею. Саме особливе в цій людині, те що в ній немає користі та жадності.

Турок Михайло Іванович є заслуженим адвокатом як Свалявщини так і почесним громадянином  Свалявщини. Людина з великої букви яку поважає кожен житель м. Свалява та знають цю людину особисто як людину слова та просто хорошу людину.

Крім величезного стажу юридичної, а в особливості адвокатської діяльності Михайло Іванович є творчою натурою. Написав безліч  віршів та статей, деякі з них  хоч і в гумористичному жанрі, але настільки реалістично передають  справжнє лице життєвих ситуацій та внутрішню душу нашого суспільства. Видав уже дві власні збірки під назвою : «Й запах хліба й смак води» та «Краса й багатство – речі плинні».

Турок Михайло Іванович надзвичайно проста людина, але  одночасно дуже розумна та начитана. Настільки вихованої, толерантної та творчої людини, я напевно не зустрічала. Людина настілки приємна у спілкуванні й на стільки всебічно розвинена та цікава, що хочеться спілкуватись та спілкуватись і теми для розмови ніколи не вичерпаються.

Одружений та має двох дітей і двох найдорожчих онуків з якими проводить багато часу.

Як раніше так і зараз надає безоплатну юридичну допомогу людям які потребують цього і не мають змоги звернутись  та оплатити  юридичну чи адвокатську допомогу чи консультацію. Благодійником ніколи себе не вважав, але чи є щось благородніше ніж постійна, безкорислива допомога людям??? Як на мене, зараз занадто мало залишилося таких людей на світі і якби люди трішки більше робили для інших не дивлячись на свої корисливі мотиви, світ би змінився швидко на краще і не було б того до чого ми зараз прийшли в державі.

Зараз хоч і на пенсії, але неодноразово виступав у школах і технікумах читаючи лекції чи просто виступаючи як почесний громадянин Свалявщини та просто спілкувався з підростаючою молоддю, розповідаючи про величезний багаж знань яких здобув та здобуває за життя.

Побажання землякам:

«Якщо ти хочеш краще жити,

І тягар старий вже не нести,

Тебе наважусь попросити –

За Нас свій Голос віддати! »

Автор:   Вікторія Ребрик