Напередодні річниці дії нового мовного закону в розмові з BBC Україна керівники національних громад протилежно оцінили його наслідки.

10 серпня виповнюється рік з часу набуття чинності закону про основи державної мовної політики.

(...)

Угорці: дороге задоволення

Керівник київського товариства угорців Закарпаття Тібор Вашш розповів BBC Україна, що громада позитивно сприйняла закон, проте його реалізація стала проблематичною.

Він визнає, що реалізація мовного закону вимагає певних затрат, але коштів для цього не передбачили.

"На Закарпатті в нас давно своя, угорська, система освіти. Але останніми роками батьки все частіше віддають дітей в українські школи та класи. Закон про мови на це не впливає", - вважає Тібор Вашш.

Він стверджує, що ради не мають оголошувати якісь мови регіональними, а тільки інформувати населення, що якась мова згідно з законом є регіональною.

"Закарпатська обласна рада ухвалила дуже безглузде рішення. Нібито визнали регіональними три мови – румунську, русинську і угорську, але користі від цього ніякої", - вважає пан Товт.

Як юрист він стверджує, що окремим рішенням рада може вирішити, чи має регіональна мова бути на печатці, вивісках і документах.

"Такі рішення ухвалили більшість сільських рад, де переважно проживають угорськомовні громадяни. На районному рівні такі рішення прийняли Виноградівська, Берегівська та Ужгородська ради", - розповів BBC Україна Михайло Товт.

При цьому він уточнив, що майже всі передбачені законом механізми імплементували в Берегівському районі, де 80% - угорськомовні.

"Проте в реальному житті району нічого не змінилося, адже використання угорської в адмініструванні, вивісках, спілкуванні з громадянами було й до ухвалення закону", - констатував юрист.

В планах громади - добитись написання імен в паспортах згідно угорського правопису та дубляжу документів про освіту угорською мовою.

Румуни оцінили по-різному

"На основі цього закону на територіях компактного проживання румунів Чернівецької області місцеві ради ухвалили рішення щодо регіональної мови", - розповіла BBC Україна Ауріка Божеску, секретар міжрегіонального об’єднання "Румунське співтовариство України".

Головою об’єднання є народний депутат від Партії регіонів Іван Попеску.

Зокрема, румунська регіональна була визнана в Герцаївському районі, а також селах Сторожинецького, Глибоцького й Новоселицького районів.

Пані Ауріка задоволена дією закону.

"За останній рік в нас з’явилися назви вулиць румунською мовою. Таблички на в’їзді в населені пункти також встановлені двома мовами", - повідомила вона BBC Україна.

"Румуни й раніше мали освіту рідною мовою, тому нового фінансування на це не треба. Щоб виготовити табличку з назвою вулиці чи населеного пункту теж багато не потрібно", - резюмувала Ауріка Божеску.

Хоча голова соціально-культурного товариства румунів Закарпаття Василь Йовдій настроєний не настільки оптимістично.

"У всіх румунськомовних селах ухвалено рішення про румунську регіональну. Хоча вважаю, що все це було зайвим, ми мусимо знати державну мову. Реальна двомовність в діловодстві – це дуже важка і складана річ", - зауважив в коментарі BBC Україна пан Йовдій.

Він розповів, що його зараз дуже часто запрошують бути перекладачем в суді чи міліції. Там майже ніхто не розуміє румунську, а грошей на перекладачів бракує.

"Ми поки не відчули ніяких позитивних змін. Такі важливі речі треба готувати серйозно, а так "бац" - і закон видали", - поскаржився Василь Йовдій.

Він нарікає, що політики допомагають громаді тільки перед виборами.

"Просили від нас інформацію, чи ми підтримуємо Партію регіонів чи когось іншого. А між виборами про нас забувають, принаймні на Закарпатті", - резюмував голова товариства румунів.