Цю легенду знають майже усі старожили Сваляви, при тому кожен із них переконаний у її правдивості.

Окрасою та гордістю невеличкого закарпатського містечка є дуб, котрий стоїть у самому центрі. Йому уже понад 500 років. Легенду про нього колись міг розповісти майже кожен перехожий. Тепер її знають небагато.

«Мені колись розповідали, – каже Віра Гебеш, – що цей дуб був посаджений тут ще за часів визвольної війни. А посадила його молода дівчина. Коли її наречений ішов на війну, вона уже носила дитя під серцем. Щоразу виглядала його, чекала. Уже і сина народила. Та ось, завітав до неї один із вояків і передав дарунок від коханого – маленьке зернятко. Мовляв, поки воно зійде, він повернеться. Та йшли роки, а хлопець не приходив. Так і не вернувся з війни. На згадку про коханого та всіх загиблих на війні, пересадила дівчина дерево у центр міста».

Тепер цей дуб є пам’яткою природи міста, а свалявчани бережуть його як символ історії свого народу.