Один з "гасударєй імпєратарав рассійскіх", по-моєму якийсь Александр, порядкового номера не пам'ятаю, сказав, що у "Рассєї єсть два саюзніка - армія і флот". "Гасударь інператар" примітно не згадав народ. А чого його згадувати? Власне, у Рассєї-матушкі цього самого народу й не було ніколи. Були чітко структуровані по "табелям о рангах" "полезные люди" і все. Хто в мундирах, хто в "партікулярном платье" але цінність для Імперії завжди мала функція, а не людина, яка цю функцію виконувала. У російській літературі вражаюче мало відводиться місця людині - попереду завжди виступає функція і обставини - сама особа майже завжди другорядна. Це Дюма навколо Д'Артаньяна закручує інтригу на всю Європу. Це Скотт описує хрестові походи через забрало Річарда Левове Серце і Айвенго. Це Гашек дивиться на величну трагедію половини світу очима хитромудрого Швейка, а Гоголь підпалює всю Україну навколо Тараса Бульби. Але нема в російсь ... Читати далі »